У Миргороді презентували наукову розвідку про Павла Маляра
Павло Маляр – український письменник, журналіст, публіцист, учитель, громадський та політичний діяч ХХ століття – був миргородцем за походженням і мав літературний псевдонім Павло Миргородський. Про його творчість до останнього часу нічого не було відомо. Лише завдяки науковій розвідці, підготовленій заступником директора Миргородського краєзнавчого музею Людмилою Розсохою та двоюрідним онуком письменника Володимиром Джунем зроблено перші кроки для повернення історичної пам’яті про цього письменника.
Павло Маляр народився у січні 1910 року в Миргороді. Батьки хлопця у 1931 році були розкуркулені, тому багато поневірявся. Із 1936 по 1941 рік навчався на філологічному факультеті харківського державного університету імені О.М.Горького. Із окупованого фашистами Харкова повернувся у Миргород. Влаштувався на роботу в Миргородську газету «Відродження», яка пропагувала ідеї самостійності української нації. Там він друкував твори націоналістичного спрямування. Наприклад, «До назв Україна, Русь». Пізніше фашисти цю газету закрили. Павло Маляр в харківській окупаційній газеті надрукував статтю « Мазепа чи Хмельницький». У цьому творі Маляр розмірковує про те, який державний лідер потрібний Україні, чи такий як Мазепа, чи такий , як Хмельницький. Хлопця викликали на допит у гестапо. Допитувалися, до якого крила націоналістів – бандерівського чи мельниківського належить. Якраз у цей час у Полтаві фашисти розстріляли мельниківське підпілля. Друзі попередили, що гестапо має намір його розстріляти. Хлопець змушений був втікати туди, де його не шукатимуть. Виїхав як остарбайтер у Німеччину. Після війни емігрував у Америку. Автор добірки новел «Над шляхом битим», збірки оповідань «Щастя». 1954 року світ побачила повість «Хліб» у двох частинах. У творі Павло Маляр змальовує події, що відбувалися на Полтавщині на початку війни. У 1965–1967 роках з’являється друком його роман-трилогія «Золотий дощ». Пізніше друкує збірку оповідань та новел «Книжка про те, як живуть легенди».